Кабмин style: дотации для аграриев в “ручном режиме”

Как в правительстве решили распределить 6,3 миллиарда гривень господдержки. Документ.

7 лютого Кабінет міністрів схвалив програми підтримки аграрного сектору за ключовими напрямами у рамках державного бюджету на 2018 рік. Йдеться про розподіл 6,3 мільярда гривень — саме такою є сума державної підтримки на цей рік.

Проте, поки що, крім гарних слайдів, жодного офіційного документу ані уряд, ані Мінагрополітики не оприлюднили.

Я отримала проекти відповідних документів, де описані механізми розподілу цих коштів в галузі тваринництва та фермерських господарств.

Основа цих порядків — принцип ручного розподілу коштів аграрними підрозділами в обласних державних адміністраціях та забюрократизованість процедур. Документи рясніють положеннями, що порушують законодавство України.

Більш детально далі.

Розвиток тваринництва — 4 мільярди

Порядок використання коштів, передбачених у держбюджеті для підтримки галузі тваринництва (далі — Порядок) визначає чотири напрямки.

Перший — здешевлення кредитів (тваринництва, птахівництва) — часткова компенсація відсотків.

Другий — компенсація кредитів, залучених для будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, підприємств з вирощування птиці, доїльних залів, цехів з переробки та зберігання сільськогосподарської продукції.

Третій — спеціальні дотації за утримання корів, за молодняк (вирощування молодняка великої рогатої худоби).

Четвертий — часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин та вартості будівництва.

Головний розпорядник коштів — Мінагрополітики, розпорядники нижчого рівня — обласні та районні адміністрації.

Відповідно до бюджету, у 2018 році у галузі тваринництва передбачені видатки за бюджетною програмою КПКВК 2801540 “Державна підтримка галузі тваринництва” в обсязі 4 мільярдів гривень.

Така сума викликає пересторогу, чи не будуть вони використані на будівництво чергового “птахо-” чи “свиномонстра”. Представники галузі наполягали на розумних обмеженнях, які не дали б одному отримувачу забрати увесь обсяг дотації.

Фактично в Порядку зазначено, що обсяг не повинен перевищувати 500 мільйонів гривень. Відверто кажучи, це не надто обтяжливе обмеження. Якщо черговий аграрний олігарх збудував дві будівлі птахокомплексу, він зможе отримати 1 мільярд гривень компенсації — по 500 мільйонів гривень за кожну будівлю.

Тобто, знову простежується минулорічна тенденція витратити всю суму дотації, закладену в бюджеті, на підтримку великого холдингу, який здійснював будівництво в попередні роки.

Кредити дешевшають, але не для всіх

Пунктом 5 проекту Порядку передбачено, що компенсація відсотків надається суб’єктам господарювання за залученими у гривні кредитами, наданими банками, які підписали з Мінагрополітики “Меморандум про загальні засади співробітництва”.

Тобто, товаровиробники опиняються в ситуації, за якої отримання компенсації залежить від того, в якому банку було взято кредит.

Таке обмеження щодо переліку банків та валюти кредиту прямо порушує Закон “Про державну підтримку сільського господарства України”, яким визначено, що здешевлення кредитів здійснюється в режимі кредитної субсидії та полягає у субсидуванні частини плати (процентів) за використання кредитів, наданих банками в національній та іноземній валюті.

Наведена норма Порядку містить у собі корупціогений фактор, оскільки створює переваги для невідомих наразі банків, які зможуть укласти меморандуми з урядом.

Маєш борги — не маєш підтримки

Пунктом 11 Порядку передбачено, що фінансова підтримка не надається одержувачам бюджетних коштів, стосовно яких порушено справу про банкрутство,

Так само це стосується підприємств, яких визнано банкрутами, які перебувають на стадії ліквідації або мають прострочену більше, ніж шість місяців, заборгованість перед державним бюджетом, Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Це так само суперечить Закону “Про державну підтримку сільського господарства України”, який не пов’язує право на отримання державної підтримки з наявністю чи відсутністю податкового боргу з будь-яких податків та інших обов’язкових платежів.

Три роки за нецільове використання

Пунктом 12 Порядку передбачено, що у разі встановлення контролюючими органами фактів надання недостовірної інформації чи нецільового використання бюджетних коштів, одержувач бюджетних коштів зобов’язаний повернути використані не за призначенням кошти у повному обсязі.

Відповідно до документу, він позбавляється права на одержання бюджетних коштів протягом трьох років від дати виявлення такого порушення, але не раніше дати повернення бюджетних коштів, використаних не за цільовим призначенням.

Однак відповідальність за нецільове використання коштів кредитної  субсидії  встановлено у Законі України “Про державну підтримку сільського господарства України”. Там, зокрема, зазначається, що у  разі  виявлення таких фактів припиняється надання  позичальнику будь-якої державної  підтримки  протягом  поточного  та наступного бюджетного періоду.

Бюрократична плутанина з документами

Пунктом 7 Порядку передбачено, що для отримання дотації за утримання корів суб’єкти господарювання подають до 5 липня та до 5 грудня комісіям виданий у встановленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру тварин.

При цьому держателем реєстру тварин є Мінагрополітики. Для чого ж тоді змушувати аграріїв отримувати непотрібні довідки?

Також в пункті 7 міститься два альтернативних способи включення суб’єкта господарювання до реєстру — подання комісії переліку документів або наявності відповідного поголів’я корів, яке підтверджується Агентством з ідентифікації та реєстрації тварин (адміністратором Єдиного державного реєстру тварин).

Для чого існують ці два варіанти? Не домовився з комісією — йди домовляйся з Агентством?

Розвиток фермерських господарств — мільярд

Для фермерів Кабінет міністрів планує затвердити Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерських господарств (далі – Порядок), який, загалом, має схожі умови.

Згідно з цим документом державна підтримка фермерства та кооперації буде здійснюватися за кількома напрямами.

По-перше, чеасткова компенсація вартості насіння вітчизняної селекціі.

По-друге, підтримка сільськогоподарських обслуговуючих кооперативів.

По-третє, часткова компенсація вартості техніки та обладнання українського виробництва.

По-четверте, здешевлення кредитів.

Для фермерів вирішувати питання надання коштів будуть комісії, які планують створювати при обласних державних адміністраціях.

Асоціація фермерів — учасник прийняття рішень

Пунктом 6 проекту Порядку передбачено, що до складу регіональних комісій для надання фінансової підтримки входять представники обласних представництв ВГО “Асоціація фермерів та приватних землевласників України”.

Звісно, залучення громадськості до контролю за витратами коштів платників податків є позитивним. Однак, виникає питання, чому саме цю поважну асоціацію серед десятків інших аграрних асоціацій визначено в нормативному акті?

Чи беруть представники асоціації в роботі комісій, чи вони мають право дорадчого голосу, чи беруть участь у голосуванні нарівні з представниками органів державної влади?

Закріплення в нормативному акті, який регламентує розподіл бюджетних коштів, назви конкретного громадського об’єднання порушує ст. 3 ЗУ “Про громадські об’єднання” — принцип рівності громадських об’єднань перед законом.

Фінансова підтримка шляхом видачі векселю

Пунктом 10 проекту передбачено здійснення фінансової підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів молочарського та плодово-ягідного напрямів діяльності для придбання обладнання зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції шляхом видачі простого векселю, авальованого Мінагрополітики.

Ані Бюджетним кодексом, ані Законом “Про Державний бюджет України на 2018 рік” не передбачено здійснення виконання бюджетних програм та здійснення видатків бюджету із застосуванням векселів.

Оплата техніки тільки через державний банк

Пунктом 11 проекту Порядку передбачено, що часткова компенсація вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва надається фермерським господарствам на безповоротній основі у розмірі 40% вартості придбаної техніки та обладнання без урахування ПДВ.

Це повинно бути зазначене в акті приймання-передачі та інших документах, що підтверджують оплату через державний банк або банк, у статутному капіталі якого 75% акцій і більше належить державі.

Для отримання компенсації сільгоспвиробник буде змушений відкрити рахунок у відповідному банку, що є примусом до укладення договору. Таке обмеження щодо переліку банків не відповідає Закону “Про державну підтримку сільського господарства України”. Більше того, у такий спосіб державні банки ставляться у привілейоване становище порівняно з іншими банками.

Цей пункт суперечить і Цивільному і Господарському кодексу, оскільки одних суб’єктів господарювання змушує до пріоритетного укладання договорів, а іншим надає неправомірні переваги у конкуренції.

Задекларований урядом шлях до спрощення та прозорості  взаємин бізнесу з державою не знаходить відображення в його нових актах щодо дотацій аграріям. А ідея зменшення людського фактору при прийнятті рішень щодо виділення коштів на підтримку аграріїв взагалі нівелюється.

Чи зможуть добропорядні аграрії без відповідних знайомств отримати підтримку — велике питання.

Source: Feed #1

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *